Психологічна готовність дитини до школи.

 Психологічна готовність до школи – це комплексний показник, який охоплює декілька компонентів.

1. Інтелектуальна готовність дитини до школи

Зазвичай батьки дбають про навчальні навички дитини: письмо, рахунок, читання, загальний розвиток.

Але насправді для навчання важливо дещо інше – це дозрівання певних відділів головного мозку, які відповідають за формування цих навичок.

Навичка ще може бути не сформована, проте все готово до формування. Іншими словами, наприклад, дитина може не вміти розв’язувати приклади, але мати уявлення про число, порівнювати, вміти робити висновки і бути зацікавленою. Така дитина швидко навчиться розв’язувати приклади.

Потрібно дивитись на розвиток її пам’яті, уваги, на здатність дитини робити висновки, уважно слухати й чути, ставити запитання, якщо не все зрозуміло.

2. Вольова готовність дитини до школи

Вольова готовність до школи – це здатність дитини, умовно кажучи, «примусити» себе робити щось, що не викликає великого інтересу чи негайного задоволення. Воля також відповідальна за можливість дитини всидіти за партою упродовж уроку. Наприклад, якщо дитина здатна мінімум 20 хвилин захоплено дивитися та слухати виставу, розповідь, вона готова до сприйняття інформації на уроках. Якщо ж ні, то вона просто знудиться в школі.

3. Мотиваційна готовність дитини до школи

Вона виявляється у ставленні дитини до школи, до навчання, до вчителя і до самого себе. У дітей має бути позитивна мотивація до навчання в школі.

Мотиваційна готовність – це бажання дитини прийняти нову для неї соціальну роль.

А найкраща мотивація першокласника: у школі цікаво, а те, що вивчаєш там, — корисно.

4. Соціальна готовність дитини до школи

Це означає, що дитина вміє спілкуватися з дорослими та дітьми відповідно ситуації, вміє просити про допомогу, пояснювати свої потреби, вміє слухати і не перебивати.

Важливими критеріями готовності дитини до школи є її готовність дотримуватись певних правил та обмежень, розвиток навичок самообслуговування.

З дотриманням правил відбувається формування відповідальності за свої вчинки й слова.

Якщо дитина прагне до самостійності, це свідчить про те, що вона готова до автономії, готова бути певний час без батьківської опіки. Така дитина не почуватиметься в класі безпорадною.

5. Фізична готовність до школи

При її оцінюванні, передусім дивимося на сформованість скелета. Приблизно в 7 років у фізичному розвитку дитини відбувається перехід на «новий рівень». Ми можемо спостерігати, що її руки стають пропорційно довшими щодо тулуба, з’являється талія, стають більш помітними колінні суглоби, активно йде заміна зубів.

Філіппінський тест — один з головних критеріїв «шкільної зрілості». Потрібно попросити сина чи доньку доторкнутися правою рукою до лівого вуха, провівши руку над головою. Результат досить точно показує ступінь зрілості організму – рука має легко торкатися вушка.

Не забуваймо і про координацію рухів.

Адже, фізіологічна зрілість — важлива, і цей показник не обдуриш. Організм повинен бути готовий витримувати певні розумові та фізичні навантаження. А якщо цього ще немає, дитині доведеться в школі працювати на межі перевтоми.

Тому батьки майбутніх першокласників можуть зробити діагностику психологічної готовності до школи, яка дозволяє оцінити рівень готовності дитини до вступу в перший клас та допомагає визначити оптимальну стратегію навчання для дитини.

Взято з інтернету.