Три моделі проведення батьківських зборів
Ми розуміємо, що не можемо зламати все, що працювало роками. Та й чи треба?! Якщо ми свою батьківську громаду не зберемо у школі, то про нас подумають, що ми закрились і щось приховуємо. Тому вирішили, що зміни мають бути поетапними, відкритими та зрозумілими для всіх.
Розробили можливі варіанти проведення батьківських зборів у новому форматі. Презентували наші пропозиції на Колегії Департаменту освіти і науки.
Умовно поділили формат проведення батьківських зборів на три етапи: настановча батьківська конференція (проводимо на початку навчального року – вересень); індивідуальні зустрічі “віч-на-віч з родиною” (листопад-грудень, квітень-травень); довільні сучасні форми спілкування з батьками (батьківські уроки, тренінги, родинні гостини та інше).
Настановча батьківська конференція. До участі в ній запрошують усю школу. Залежно від можливостей закладу освіти, конференцію можна організовувати для всіх батьків, окремо для батьків початкових та старших класів або за паралелями класів. Усе залежить від кількості учнів та розміру школи.
Головне – під час настановчої конференції батьки не розходяться по класах на нудне двогодинне сидіння за партами.
Спочатку всі зустрічаються в актовій залі, де адміністрація та працівники школи вітають їх і презентують освітні послуги та плани на навчальний рік. Потім батьки розходяться за різними локаціями: їдальня (наприклад, яке меню буде в дітей); спортивна зала (вчителі фізкультури та керівники гуртків і секцій розповідають про свою роботу); бібліотека (бібіліотекар розповідає, яку допомогу тут може отримати дитина), медичний пункт та інші локації, де батьки можуть задовільнити всі свої зацікавленості.
Завдання школи – показати, що в ній безпечно, тут навчають та розвивають здібності дитини.
Після цього, отримавши інформацію про плани школи та класу на навчальний рік або хоча б на півріччя, батьки розходяться по домівках без потреби заходити у класи. Таким чином, батьки кожної дитини особисто, а не через обраних представників, отримають інформацію, яка цікавить саме їх.
Виходячи зі звернень та скарг, кількість яких у вересні різко зростає, основне зло – коли батьки, зачинивши двері у клас, вирішують службові питання закладу освіти або ж предметно мотивують усіх збирати кошти на шкільні потреби. А ще театральніше це виглядає, коли класний керівник виходить, а батьки залишаються “поговорити”.
Це таке лицемірство, коли вчителька каже: “Це не при мені”, а директор – “Я тут ні до чого, ми не дозволяємо збирати гроші. Ми ж про це не чули. Це не за нашої присутності”.
Ми розуміємо, що є випадки, коли спілкування батьків у класі необхідне. Це, насамперед, класи (учнівські спільноти), які тільки сформовані: 1, 5, 10 класи. Такі зустрічі мають бути чітко побудовані та регламентовані в часі. Головне – не затягувати їх, не перетворювати в уже загадані сценарії, а усвідомлювати, що вони мають слугувати формуванню нового колективу, знайомству з усіма вчителями, які працюватимуть з дітьми.
Другий етап – індивідуальні зустрічі “віч-на-віч з родиною”. Ми запропонували, як їх організовувати, і навіть розписали календар: коли починати підготовку, коли можна проводити самі зустрічі, яким чином реєструватися тощо.
Ця модель вимагає ґрунтовної підготовки. Для таких зустрічей вчитель має підготувати результати успішності конкретної дитини, її індивідуальні досягнення. Одна справа, при всіх розказати про поганого Петрика, а інша – кожному написати лист успішності з результатами індивідуального прогресу: у Сергійка було так, а стало ось так. А ще – додати психологічний і комунікативний аспекти, проаналізувати творче зростання дитини.
Ми акцентуємо увагу на інформації для батьків саме в контексті зростання особистості школяра, адже саме задля цього діти і приходять до школи.
Ми не оминули увагою правила комунікації. Трапляється, що дорослі заходять у неправильну комунікацію: або вчитель заграє з батьками, або батьки ставляться до вчителя, як до обслуги. Коли з’являється зневага з будь-якої сторони, то вона, як правило, відображається на дитині.
Сьогодні найбільше нас хвилюють правила комунікації через електронні пристрої. Ми почали вивчати роботу приватних шкіл і врахували їхній досвід користування безкоштовною платформою Office 365, на якій можна створити електронну комунікацію, залучивши всіх учасників освітнього процесу.
Відкритість спільноти, можливість спілкуватися в одному полі за визначеними правилами адміністрації, вчителів та всіх батьків унеможливлює сварки та плітки. Отже, можна створити систему, в якій не тільки класний керівник, як у Вайбері, спілкується з батьками, а де є всі вчителі-предметники, заступники, які відповідають за певні напрями роботи, де директор бачить усю переписку, де є відкрита платформа для критики (на платформу не можна зайти анонімно –ред.).
Якщо групи у Вайбері зациклені на одному класному керівнику – це шкодить. Тоді все залежить від сили та об’єктивності цього вчителя. Крім того, з груп викидають одне одного, якщо хтось щось “не так” говорить. Про яку об’єктивність тут можна говорити?!
Ця платформа – один із варіантів. Якщо школа має інший варіант – то будь-ласка.
Ми дали приклади, як постійно можна комунікувати з батьками (адже є такі, які весь час хочуть щось чути про свою дитину). Приватні школи поділилися прикладами, коли класні керівники раз на тиждень відправляють за їхньою системою повідомлення батькам: “Шановні батьки! Цей тиждень був дуже вдалий. Ваші діти зробили чудові роботи з осінніх матеріалів. Наступного тижня ми йдемо до басейну. Будь ласка, потурбуйтесь про…”.
Така форма спілкування необтяжлива та позитивна. Ти не боїшся його відкривати. І це достовірна інформація.
У рекомендаціях ми виділили слово “претензії” великими буквами, щоб батьки могли їх висловити, а потім класний керівник чи вчитель-предметник спокійно їх розглянули та надали відповідь.
Також ми заохочуємо ініціативи педагогічного партнерства з батьками – “інші форми спілкування”.
Третій етап – довільні сучасні форми спілкування з батьками (батьківські уроки, тренінги, родинні гостини та інше).
Не рекомендуємо зачиняти двері перед батьками. Досвід інших країн показав, що там громади залучають школярів у другій половині дня в закладах освіти більше, ніж у нас. Але вони використовують школи не для того, щоб зібрати гроші, а для розвитку і різноманітних позитивих зрушень. Тому ми не заперечуємо, що можна збирати батьків у школі й класі заради такої мети. Це можуть бути зустрічі за кавою (можливо, серед них є люди цікавих професій, волонтери, психологи тощо), тренінги, майстер-класи та інше.
Так народився освітній хакатон. Дуже цікава та багатогранна директорська ініціатива.
Активні директори на День самоврядування (7 грудня) вже не перший рік практикують проведення уроків батьками. Є батьки, які після одного такого уроку сказали: “Як же ви витримуєте?”. Після такої практики вони переосмислюють роботу вчителя, припиняють ходити за ним і давати вказівки.
Ми також запропонували орієнтовні теми, на які можна говорити з батьками. Одна з тем, “Усе про НУШ”, запропонована тому, що батькам не вистачає інформації, особливо візуальної, про нову систему, за якою розпочали навчання сьогоднішні першачки. Ще одна актуальна тема – “Вікові кризи дитини”. Не всі батьки розуміють, як впоратись з психологічними викликами дітей різного віку. Наступна тема – “На порозі дорослості” – є надзвичайно
актуальною для батьків старшокласників. Це теми для прикладу, ми не нав’язуємо.
Також ми пропонували періодично проводити з батьками анкетування, щоб вимірювати температуру настроїв, вподобань та розчарувань учасників освітнього процесу.
Взято із мережі інтернет : https://nus.org.ua/articles/tradytsijni-batkivski-zbory-tse-nemodno-yak-kyyivski-shkoly-shukayut-novyj-format-spivpratsi-z-batkamy/?fbclid=IwAR32qxoAb5ZrB_yvamozplZzy3OQ2MPC-hnouxU1duER0XXW9IwDD2chRIw
Збори можна зробити цікавими і корисними як для
батьків, так і в перспективі для ваших учнів за допомогою спеціальних
тренінгів, спрямованих на покращення розуміння батьками власних дітей.
Вправа 1. Коло емоцій
Мета:Налаштувати на роботу, підняти настрій, допомогти розслабитися.
Час:5 хвилин.
Хід вправи:Батьки сідають у коло, а потім кожен по черзі (почати може
класний керівник) за допомогою лише однієї міміки передає якусь емоцію, а всі
по черзі намагаються її повторити. Вправа закінчується, коли всі учасники
передадуть свою емоцію. Після того, як вправа завершиться, запитайте у
батьків, чи легко було відтворити емоцію, яку їм передала інша людина, та що
вони при цьому відчували. І які емоції передавати простіше та приємніше
позитивні чи негативні?
Вправа 2. Продовж речення
Мета:Позитивно налаштувати учасників до теми зборів.
Час:5-7 хвилин.
Хід вправи:Спочатку можна запитати, чи завжди батькам вдається без проблем знайти
спільну мову зі своїми дітьми. Потім класний керівник задає тему, формулюючи
речення, яке батьки мають продовжити. Наприклад: Щоб краще розуміти свою
дитину, я... і кожен з присутніх по черзі у кількох словах розповідає свій
рецепт вдалого спілкування з дитиною.
Вправа 3. Дати оцінку
Мета:Навчити правильно спілкуватися з дітьми, виявити помилки та недоліки,
проаналізувати їх.
Час:10 хвилин.
Хід вправи:Батьків треба обєднати у декілька груп в залежності від кількості учасників
зборів. Задається проблемна ситуація: наприклад, треба уявити, що дитина прийшла
після занять у музичному гуртку та сказала, що більше не хоче туди ходити, а
мріє навчитися малювати. Як реагувати? Кожна група отримує завдання:
1-ша група: Ви погоджуєтеся з рішенням дитини. Як саме ви виражатимете згоду, що ви
говоритимете, яким тоном? Складіть список фраз та слів, якими
користуватиметеся.
2-га група: Ви проти такого рішення. Як саме ви висловите свою незгоду, що ви
говоритимете та у якому тоні? Складіть список фраз та слів, якими будете
користуватися.
3-тя група: Ви впевнені, що такі ситуації варто вирішувати дипломатично, тому
вирішуєте, що краще дати чітку оцінку діям дитини, так вона зрозуміє, що краще.
Як саме ви дасте цю неупереджену оцінку, що ви говоритимете та у якому тоні?
Складіть список фраз та слів, які використовуватимете.
Кожна група має по черзі продемонструвати результати своєї роботи. Потім
усі разом аналізують результати та визначають, як все ж таки краще
спілкуватися.
Вправа 4. Мої відчуття
Мета:Дати зрозуміти, що кожна людина, особливо діти, заслуговують на увагу до
своїх досягнень та позитивну оцінку.
Час:10 хвилин.
Хід вправи:Вправа сформована у вигляді короткого бліц-опитування. Класний керівник
ставить питання та рандомно обирає когось з батьків, хто буде давати відповідь.
Питання можуть бути такими:
1. Чи подобається вам
чути похвалу від інших?
2. Що саме відчуваєте,
коли вас хвалять?
3. Чи хвалите ви самі
себе? Як часто?
4. Як часто ви хвалите
інших людей?
5. За що можна їх
похвалити?
6. А як часто та за що ви
хвалите свою дитину?
7. Як вона на це реагує?
Після того, як усі відповіді будуть отримані, класний керівник може
запитати в учасників, чи є у них досягнення (великі чи скромні не має
значення), або справи, якими можна пишатися, чи люди, яким вони допомогли. А
потім в якості рефлексії попросіть батьків подумати над тим, щоб змінилося,
якби їхні досягнення/справи/допомога не були б оцінені. Щоб вони відчували?
Вправа 5. Вішаємо ярлики
Мета:Показати, наскільки шкідливим є навішування ярликів на дітей.
Час:10-15 хвилин.
Хід вправи:Класний керівник обєднує батьків у групи по-двоє/по-троє. Кожному з групи
видають та прикріплюють бейджик з певним написом, наприклад: Розмовляй зі мною
так, ніби я не здатен щось розуміти, Будь привітним, Будь непривітним, Кажи, що
я нічого не вмію і ні на що не здатен, Підбадьор мене тощо. При цьому
прикріпити бейджик треба так, щоб учасник не бачив, що саме на ньому написано,
а отже, не знав, як з ним розмовлятимуть.
А щоб вправа стала цікавішою, учасникам групи треба дати спільне завдання,
наприклад, намалювати картину. При цьому під час роботи вони мають спілкуватися
один з одним так, як написано на бейджиках. Коли картина буде намальована,
класний керівник має запитати: Чи подобається вам таке спілкування, коли до вас
звертаються таким чином?
Вправа 6. Хвалимо правильно
Мета:Навчитися правильно висловлювати власні емоції та хвалити дітей.
Час:15 хвилин.
Хід вправи:Хвалити дітей треба правильно, а навчитися цьому зовсім не складно. Саме
для цього існує мистецтво якісної похвали. Така похвала складається з трьох
частин:
1. Опис того, що ви
бачите.
2. Опис того, що ви
відчуваєте.
3. Узагальнення (має
продемонструвати дитині її сильні сторони).
Потім класний керівник знову обєднує учасників у групи по двоє-троє осіб і
озвучує проблемну ситуацію. Уявіть, що ваша дитина вперше сама зробила всі
уроки/приготувала вечерю/склала іспити на відмінно. Похваліть її саме за цією
схемою. А потім подумайте: чи складно це було зробити? А що ви при цьому
відчуваєте?
Такі прості на перший погляд вправи допоможуть батькам краще зрозуміти
дітей, а як наслідок покращити стосунки не тільки у родині, а й у класі.
Спробуйте!
Матеріали
взято з порталу "Нова освіта" https://osvitanova.com.ua/posts/1678-6-vprav-treninhiv-dlia-vdaloho-provedennia-batkivskykh-zboriv

Коментарі
Дописати коментар